|
МАТРИЦЯ 
Нєо – дурний неофашист у якого амнезія, дежа-вю та хвороба паркінсона. Вважає себе супермєном,
носить довжелезний плащ і постійно задає ідіотскі питання Епіграф: |
|
Частина Перша. Тіпа рєальний мір Сцена Перша На сцені неприбрана кімната, посеред якої стоїть компьютер, по якому чатиться Нєо. Раптом екран починає блимати і до терминалу вламується бридка рожа Морфея. Нєо: Ой! У двері дзвонять Нєо: Хочу!… тобто, Хто там? Нєо шаркає до дверей і відчиняє їх. Наркомани бачать компьютер і випадають на ізмєну Наркомани: (тремтячим голосом) Давай!
Сцена Друга (дуже коротка) Дискотека. Усі дурні чи пьяні. Крізь товпу бігають санітари і ловлять якусь дівку. Дівка видирається, пиздить усе довкола та верещить: “Агенти, агенти!”. Періодично вона стрибає та дрига ногами. Санітари ловлять її та колять у сраку шприцем. В цю мить Нєо помічає на ній намальованого крейдою а-ля плейбой зайчика. Сцена Третя Нєо прокидається у божевільному домі. На ньому намотане простирадло на манер кацапської смірітєльної рубашки Нєо: (намагаючись випростати руки і дістатися сигарет) От... хуйня! Входять санітари Нєо: Ага, агенти, блядь! (З цими словами він таки витягує праву руку та показує санітарам американський фак) Сцена Четверта Блатхата Морфея. На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п’яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий «сніг». Входить Нєо. Трініті починає блювати. Нєо: Шо тут? Морфей дістає з-під плаща різнокольорові колеса і протягує їх Нєо Морфей: Візьмеш червоне – будєшь кльовим парнєм, підсядеш на тожє, шо і ми. Візмеш синє – будеш лохом конкрєтним, бо то крейда. Нєо тягне руку спочатку до червоного, потім до синього, потім знову до червного. На лобі в нього видно тяжку роботу мислі. Наважившись, він таке бере червоне колесо і їсть його. Морфей: (Протягуючи Нєо пляшку портвейну) На, запий З цими словами він починає молотити меблі, п’яних кацапів та інший хлам, що розкиданий по комнаті Трініті: Шо він робить? Нєо продовжує молотити повітря, подекуди влучаючи у стіни. В таких випадках він кричить «Хе!» і пиздить ногами прєпятствія. Очі його заплющені, рот усміхнений. З усього видно, що Нєо дуже гарно. |
|
Сцена П’ята Нєо прокидається з дикого бодуна. Він увесь в синцях та садинах. Навколо лежить попизжена мєбєль, якісь кастрюлі та штук сорок зкрючених дугою ложок. Поруч із Нєо хропе Морфей. Посеред кімнати мичить Трініті. Від цього мичання і розліпля очі Нєо. Нєо: (хрипко) Хто тут?... Нєо обводить кімнату поглядом. Потім тихенько витягає з кишені Морфея мобільного телефона і тремтячими руками починає щос набирати. Морфей прокидається. Морфей: (до Нєо) От я щяз комусь! Віддай трубу.. На столі дзвонить старовинний телефон. Морфей підходить до нього. Морфей: (дивлячись на Нєо) Дозвонився? (знімаючи трубу) Ну, “Алльо!” Нєо зі страхом відкидає мобілу. Морфей: (з участю) Тобі мабуть треба до Огакула... Сцена Шоста, де Нєо вчиться літати Морфей: (до Нєо) Це імітатор. Навколо тебе – штучна реальність. В ній ти самі правила, що діють в Матриці. На деяки ти можеш спиратися, деякі можна зламати. Нєо заплющує одне око і підозріло дивиться на негра Нєо: І на хуя? Морфей штовхає Нєо з даху. Нєо: (хаотично вимахуючи руками) Оооо-ой бля-а-а-ааа!... На останній ноті він гупається об асфальт як мішок гівна і плющиться мов діснеєвський зайчик. Над асфальтом стирчать лише очі, якими Нєо дикувато озирається. Поруч плавно, неначе картонна ракєта у фантастичних фільмах, приземляється Морфей. Морфей: Білі не вміють літати... Нєо вільною рукою відшкрябує від асфальту спочатку жопу, потім говову і переверається на бік. Зі звуком пробки шампанського він ширшає, набуваючи нормальної форми і піднімається. На поясі Морфея верещить пєйджер. Морфей: (перебираючи різноманітний хлам, шо навішано у нього під плащем) Час іти. Нєо хромає за Морфеєм харкаючи кровью та ширяє у повітря ногою намагаючись попасти негру в спину. |
|
Частина Друга. Матріца По-за Сценою Кабінєт главврача. На столі стоїть тарілка борщу, поруч з якою сидить Ріган, та табличка "Сміт", відповідно зі Смітом. Ріган судорожно їсть. У Сміта у вухо всуното кусок дроту від телефону, який він постійно теребить. В руці в ньохо мухобойка, якою він час від часу пиздить по столу. Сміт: Так от, нас цікавить, хто пре у лікарні колеса? Сміт хуярить мухобойкою по голові Рігана. Ріган перестає хлюпати, тихенько пиздіть зі столу ложку і тихенько рачкує у двері. Сцена Перша Засмічена квартира старої єврейки на призьвисько Огакул. Прямо на підлозі сидять дебільні дітки, що граються здебільного алюмінієвими ложками. Входять Морфей та Нєо.Останнього тіпає та сіпає у різні боки. Рухи в нього поривчасті, очі блищать, пальці тремтять. Морфей: (намагаючись обнять єврейку) Ом-мане Падре Хум! Нєо не дивлячись жере, давиться, харкає слиною і знову жре. Поступово його попускає. Нєо: (дикувато озираючись) Гдє я? Нєо виходить повз дебільних дітей, що від нічого робити, мнуть ложки Нєо: (до Морфея, що чекає на нього в коридорі) Шо це за блядь? Морфей знімає трубку і тієїж миті з дверей вистрибують Агенти. Нєо: (радісно підстрибуючи) Ага, Агенти, блядь! Агенти пиздять обох ногами, рухаючись, як для наркоманів, невловимо швидко. На мить Нєо охоплює прозріння, він відчуває правду, але якась хуйня хряцає його в потилицю і розуміння згасає. Сцена Друга В кімнату, де сидить Трініті і Ріган входить Нєо. Він у сраку п'яний. По підлозі розкидано шприци, невеличкі червоні колеса та штук триста ложок. Нєо: (співає) "Па шир-рокай да-арр-роге, па Сі-і-ібірррі з канво-оєм!…" Нєо закатує очі, голосно гуде, та водить локтями, як паровоз. Трініті: Останній раз питаю, де Морфей? Трініті бере величезну клізму, та любовно сує її Нєо у сраку. Нєо, не помічаючи, хапає найбільшу ложку шо поруч обома руками і починає терти її бік об бетонну підлогу. Коли лезо стає наче бритва, Нєо ховає ложку у штані та приймається за іншу. Ріган з острахом дивиться на вже п'ятнадцяту заточку, шо робить хлопець, та тихенько задкує. Нєо: А ну стояти, блядь! Нєо кидає ложку в Рігана, ложка влучає тому у груди, де й залишається стирчати. На підлогу щось капа з розбитої у кармані Рігана ампули. Нєо підходить до тіла, макає палець у жижу та сує його до рота. Нєо: От бач, дімедрол! Ссучився, падлюка, я зразу запідозрив! Ріган тихо осідає на підлогу. Його пальці судорожне шкребуть по пилюці. Права лишає слід дуже схожий на слово “Матриця”, а ліва – “Ми тут як блядськи батарейки”. |
|
Сцена Третя Знову кабінет главврача. До кабінету влітає Нєо з клізмою у жопі. На стільці тихо марить Морфей. Його очі заплющені, руки зв’язані. Поруч копошаться лікарі. Нєо: Ага, то тут в вас штаб! – голосно бздить, клізма випадає і на підставлену долоню падає невеличке червоне колесо, яке кунгфуїст сує у рота негру. Морфей плямка, миттю вирячує очі і з голосним «чпок» зникає. На стільці лишається лише старий замацаний телефон. Сміт: Зараз ми тобі покажемо «Штаб»! З цими словами він пиздить головного лікаря телефоном. Телефон дзвонить, лікар падає, інші – тікають. Заключна Сцена На ковдрі лежить обдовбана Триніті та ще декілька всмерть п’яних кацапів. Один з них сидить перед древнім телевізором і дивиться на зеленуватий «сніг». Входить Нєо. Трініті починає блювати. Нєо: (вирячуючі очі) Ну ні хуя сєбе! Нєо зриває важку штору, за якою відкривається замацане вікно і решітка. Вправним ударом голови він б’є скло, вириває зубами грати та поринає у бездонну синю далечинь. З високого неба лунає «Я ЗНАЮ КУНГ-ФУ-Ууу!»  |